Чому вивчення іноземної мови не варто починати з граматики?

Чи задумувались Ви колись про те, чому переважна більшість українців не знає жодної іноземної мови? Чому «знання на рівні шкільної програми» насправді означає майже повну відсутність знань? Причин багато, але не хвилюйтесь – справа зовсім не в тому, що ми дурні або позбавлені таланту до вивчення мов!

Почати варто з того, що у середньостатистичного українця небагато мотивації вивчати мови. Усім відомо, що знання іноземних мов «гарно виглядає» у резюме, але не зовсім зрозуміло, де ми повинні застосовувати ці знання. За статистикою, 75% українців ніколи не бували за кордоном та й мало хто стикається з іноземцями у своєму повсякденному житті. Таким чином, іноземна мова часто сприймається просто як один зі шкільних предметів, які потрібно вивчати заради того, щоб гарно скласти іспити… і на цьому все. На щастя, це поступово змінюється. Українці все частіше подорожують, все частіше мають іноземних друзів або ділових партнерів, а це позитивно впливає на рівень мотивації. Відносно легко можна знайти мовні курси та самовчителі (особливо, якщо йдеться про одну з популярних європейських мов). На жаль, цього недостатньо.

На написання цієї статті мене надихнула розмова зі знайомою, яка попросила мене про допомогу у вивченні англійської мови. Англійська мова потрібна їй заради кар’єрного зростання та подорожей – отже, мотивація є. Вона сказала мені, що навіть встигла вже купити гарну книжку англійського автора. Книжка називалась «Practical Grammar in Use». Вона, безумовно, дійсно гарна та корисна, але не для людини, якій потрібно вивчати англійську з нуля. На жаль, справа тут не лише в тому, що моя знайома обрала невідповідну для неї книжку через відсутність досвіду у вивченні мов. Ця проблема дуже глибоко закорінена у нашій системі освіти. Нас навчили, що найважливішою складовою вивчення будь-якої іноземної мови є опанування її граматики. Результат? Ми можемо чудово розуміти різницю між past simple та present perfect, але не вміти розмовляти англійською навіть на побутові теми у теперішньому часі.

Уявіть, що Ви вирішили вивчити «з нуля» якусь іноземну мову. Ви йдете до книжкового магазину та знаходите декілька підручників або самовчителів. Можливо, Ви зразу помітите істотну різницю між вітчизняними та іноземними посібниками – не лише у їхній ціні. Переважна більшість підручників, написаних українськими або російськими авторами, побудована за однією схемою. Декілька десятків уроків, кожен з яких складається з короткого тексту іноземною мовою, списку нових слів, пояснення певних аспектів граматики та вправ. У сучасних іноземних підручниках зазвичай багато малюнків та відносно небагато роз’яснень. Можна подумати, що «наші» підручники кращі – у них міститься значно більше інформації, дається більше лексики, детально роз’яснюється граматика. На жаль, наш мозок не настільки логічний, як нам б цього хотілось. Він полюбляє усі ці «зайві» малюнки, інтерактивні вправи тощо, оскільки вони роблять процес вивчення мови більш наближеним до її природнього засвоєння дитиною. Дитина взагалі не уявляє, що таке граматика з усіма дієсловами, іменниками, числівниками, підметами, присудками, часами, відмінками тощо. Вона просто спостерігає за дорослими та згодом вчиться повторювати за ними. Звісно, мозок дорослої людини вже не настільки гнучкий та сприйнятливий до нової інформації, але загальні принципи його роботи залишаються незмінними. Мова вивчається через спілкування – нехай навіть у штучних умовах мовних курсів. «Зубріння» списків слів та виконування граматичних вправ без спілкування ніколи не дозволить людині розмовляти іноземною мовою.

Цілком можливо, що у Вас вже виникло наступне питання – як спілкуватись, не знаючи граматики? Це ж буде зовсім неправильно! Так, спочатку помилок буде багато, але не варто зациклюватись на стовідсотковій правильності. По-перше, у багатьох мовах світу ставлення до «правильності» набагато спокійніше, ніж у нас. Зокрема, носії англійської мови не використовують усіх тих часів, які Ви роками вчили у школі. А якщо придивитись до текстів популярних англомовних пісень, у них часто можна знайти «граматичні помилки», незважаючи на те, що вони написані носіями. У новогрецькій мові чимало слів мають 2 варіанти написання. Жоден з них не є «більш» або «менш» правильним – носії просто обирають той, який їм більш до вподоби. Чеській мові притаманне явище диглосії – це означає, що розмовна мова, якою чехи послуговуються у повсякденному житті, значно відрізняється від офіційної, літературної мови. Однак це зовсім не означає, що чехи розмовляють неправильно – просто у їхньої мови є різні «рівні». Таких прикладів більше. Будь-яка жива мова постійно змінюється, у ній постійно виникають нові явища, які спочатку вважаються відхиленням від мовної норми, але згодом можуть знайти своє відображення у словниках. Тож чому іноземець, який лише починає вивчати мову, мав би настільки сильно перейматись граматичною правильністю своїх речень?

Звісно, це не означає, що від вивчення граматики варто відмовитись взагалі. Ніколи не вірте рекламам програм, які обіцяють Вам оволодіння іноземною мовою за пару тижнів без вивчення граматики – таких чудес просто не буває! Як вже було сказано, ми не можемо повернутись до раннього дитинства, коли наш мозок був наче «губка», яка вбирає в себе усю інформацію. До того ж, переважно ми вивчаємо іноземні мови поза природнім мовним середовищем (тобто, вивчаємо англійську, перебуваючи в Україні, а не у Великобританії або США). Тому граматичні посібники можуть нам допомогти швидше опанувати правила. Справа лиш у тому, що варто дещо змінити послідовність дій.

Існує багато різник методик вивчення іноземних мов, але в загальному можна виділити два основні підходи: дедуктивний та індуктивний.

Дедуктивний метод це те, чим ми зазвичай займаємось на уроках іноземної мови у школі або в університеті. Спочатку ми вивчаємо певне правило, потім бачимо приклади його застосування, а після цього виконуємо вправи.

Індуктивний метод передбачає іншу послідовність: спочатку приклади, потім вправи, а вже у самому кінці правило. Це означає, що Ви повинні інтуїтивно зрозуміти новий матеріал (наприклад, новий граматичний час) та виконувати вправи на основі прикладів, а лиш після цього перейти до теорії. Теорія потрібна, оскільки завжди існує ризик, що Ви зрозуміли щось неправильно.

Результати більшості сучасних наукових досліджень вказують на те, що індуктивний метод є більш ефективним. Звісно, усе залежить від конкретної людини, її віку, попереднього досвіду, рівня мотивації та багатьох інших чинників. Але застосування лише дедуктивного методу зазвичай є неефективним і призводить до швидкої втрати мотивації, особливо у випадку самостійного вивчення мови.

Як поєднувати дедукцію з індукцією у процесі вивчення мови? Існує безліч варіантів, але я розповім про свій досвід вивчення турецької мови. Я почала вивчати її «з нуля» у лютому цього року за допомогою програми Duolingo. Наразі існує багато програм, які допомагають у вивченні мов, тому не можу стверджувати, чи саме Duolingo є найкращою з них – але саме вона є доволі популярною, а водночас безкоштовною. Основна ідея Duolingo полягає у тому, щоб інтуїтивно вивчати нові слова та граматику через їх використання у різних реченнях, які ми повинні перекладати. Увесь процес схожий на гру, у якій ми здобуваємо бали, виходимо на нові рівні та можемо змагатись зі своїми друзями. Уроки містить у собі деякі граматичні роз’яснення, але вони дуже обмежені та дозволяють зрозуміти лиш загальне правило, без усіх нюансів та винятків. Ще один недолік даної програми у тому, що вона не готує користувача до реального спілкування. Однак, завдяки своїй ігровій формі та постійному повторенню вже вивчених слів, вона дозволяє зберегти мотивацію та дійти до того рівня володіння мовою, коли вже можна зрозуміти простий текст, розповісти щось про себе чи купити квиток на потяг. Після завершення курсу Duolingo я продовжила використовувати програму для повторення того, що я вже вивчила, але водночас придбала посібник з турецької граматики та книжку, яка містить 5000 граматичних вправ. Вони дуже допомагають мені зрозуміти ті моменти, у яких моєї інтуїції було недостатньо та впорядкувати свої знання. Але я впевнена, що якби я почала вивчення турецької мови саме з цих книжок, моєї мотивації не вистачило б навіть на тиждень.

Ще один, мабуть найважливіший, аспект вивчення будь-якої мови – це спілкування. Зараз існує безліч інструментів, які дозволяють спілкуватись з носіями мови, яку ми вивчаємо, абсолютно безкоштовно. Не варто чекати, доки ми «добре вивчимо мову». Починати варто якомога швидше, навіть якщо у кожному нашому реченні буде декілька помилок, а іноді доведеться користуватись допомогою онлайн перекладача, щоб зрозуміти нашого співрозмовника. Таким чином наша нова мова відразу стане частиною нашого життя, засобом спілкування – а це може вберегти нас від втрати мотивації. Носії мови навряд чи зможуть пояснити нам граматику (а Ви змогли б пояснити іноземцеві усі тонкощі української граматики?), тому посібники точно будуть нам в нагоді. Але вони повинні бути лише додатком, доповненням до процесу активного, інтуїтивного вивчення мови, а не його основою.

Можливо, Ваш досвід абсолютно відмінний від мого. Можливо, саме наполегливе виконування граматичних вправ дозволило Вам почуватись впевнено при спілкуванні іноземною мовою? Буду рада почути Ваші думки!

(Visited 60 times, 1 visits today)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *